Про помилки

Помилка – це природне явище у процесі навчання мови. Ба більше, помилка – це корисне явище, адже саме вона допомагає учню/-иці експериментувати та розуміти, наскільки успішною є комунікація. Часто помилки поділяють на дві групи: “errors” та “slips”. Перша є “офіційною” помилкою, коли учень/-иця просто неправильно використовує мову, а от “slips” (близьким перекладом українською буде “описка” для письмових робіт) – виникає внаслідок необережності чи певного стану – втомленості, виснаження, знервованості тощо. Наприклад, на Кембриджських екзаменах, якщо учень/-иця в частині “Письмо” п’ять разів правильно вжив/-ла узгодження часів Past Simple – Past Perfect, а один раз помилився/-лась – йому/їй не зарахують цю помилку та не знизятьбал. Бо це – “slip”. Або якщо людина десять разів поставила крапку з комою між частинами сурядного речення, а один – ні, то це теж “slip”. Адже вона знає правило, що тільки сурядні сполучники for, and, nor, but, or, yet, so можуть мати при собі кому, а всі інші – крапку з комою. Вважають, що є дві причини, чому учні/-иці помиляються: Вплив рідної, першої мови. Це називається інтерференцією. Учні/-иці можуть використовувати граматичні конструкції з рідної мови.
Українська мова – синтетична, тобто велику роль грає будова слова, в якій морфеми відповідають за лексичне та граматичне значення слів. 

тому, що учні/-иці в процесі навчання, не усвідомлюючи цього, реорганізують та експериментують з мовними формами, які вони вивчили – проте процес навчання ще не завершений. Це схоже на помилки, які робить людина, коли вивчає першу мову, “граючись” із синтаксисом та морфологією. Наприклад, учні/-иці можуть казати “She bringed” замість “She brought”. 

Іноді, помилки не зникають – тоді кажуть, що це фосилізовані помилки (англ. “fossil” – скам’янілість). Такі помилки часто виникають, коли учень/-иця зупиняється на якомусь проміжному рівні вивчення та не має потреби рухатися далі. З такими помилками – які є довгий час, про які учень/-иця знає, та свідомо їх не коригує – потрібно працювати.